Ты, для меня, воскрес! Ты, для меня, мой Бог!
Ты, для меня, чудес столько свершаешь вновь.
Ты, для меня - весь мир, Ты, для меня - вся жизнь!
Ты, для меня, купил, смертью, возможность жить.
Жить и любить людей, славить, за всё, любя.
В водовороте дней, в серде, хранить Тебя.
Только Тобою жить, только дышать Тобой.
В сердце своём хранить любящий образ Твой.
Ты, для меня, воскрес! Как велика цена
Что уплатил Ты здесь, с неба сошедши к нам.
Ты возлюбил весь мир. Ты возлюбил меня.
Ты - небеса открыл, счет добавляешь дням.
Чтобы опять жила, здесь на земле, ещё.
Чтоб послужить могла всем, кто в беде и ждёт.
Ждет от других тепла, несколько добрых слов...
Ведь, на земле, жива Божья ещё любовь.
Бог, для тебя, воскрес. В сердце любовь даёт.
Свет её не угас, в верных сердцах живёт.
Не умерла Любовь, много творит чудес.
Ты принимай её. Слышишь - Христос воскрес!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
