Я всех Люблю Христовою Любовью ,
Которая не принимает зла .-
Исполнена Спасительною Кровью
для Волка , для Овечки , для Орла .
Прощаю всех обидчиков лукавых .
Прощаю!- Так СПАСИТЕЛЬ Научил .
Нездравых "мудрецов" Благословляю .-
ХРИСТОС за Это Чашу всю Испил .
Служу ЕМУ всем сердцем , всей душою ,
без робости , стеснений ,- как солдат .
ОН мой Помножит путь с Судьбой Большою -
и Будет БОГ мне по-Отцовски Рад .
Благодарю ТЕБЯ , о АВВА ОТЧЕ!
Мой ПАПА , я хочу Дружить с ТОБОЙ .
Приятель! Стать ЕГО Ребёнком - хочешь?..
Отринь свой путь ,-
Пойдём за НИМ со мной .
20.09.2007г.
Комментарий автора: Если кого-то заинтересует, могу выслать свои аккорды к этим стихам.
А . Горнист,
г.Павлоград , Украина
Дай мне, ДУХ СВЯТЫЙ, Чудо-рифму, - чтоб в Ритме с БОГОМ Пребывать!.. e-mail автора:gur-gor@mail.ru
Прочитано 9505 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
